Вільний ринок (англ. Free Market) — ринок, на якому державне регулювання і втручання не мають ніякого впливу на співвідношення попиту і пропозиції.

Вітчизняний ринок обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в народі – “автоцивілка”) виглядає трошки інакше. На ньому також є продавці та покупці, але й є хтось третій, який нічого не купує та не продає, але бажає керувати процесом. Неозброєним оком його не побачиш, але за допомогою такої “зброї”, як аудит можна побачити все.

Хто керує процесом? Наскільки ефективно він це робить? Які наслідки такого керування отримує український автовласник? Чи треба щось змінювати і що саме?

Враховуючи, що 7,5 мільйонів українців є автовласниками, з метою отримання відповідей на вказані питання, проведено дане дослідження.

Протягом І півріччя 2014 року на страховому ринку України відбувалось найбільше за останні 9 років скорочення обсягу надходжень, — майже на чверть, що в комплексі з нестабільною ситуацією на сході України, яка напряму впливає на кількість страхових випадків (страхування майна, здоров’я, життя), за які треба розраховуватися українським страховикам, та стрімким знеціненням національної валюти, може призвести до руйнівних наслідків на страховому ринку України, що не може не вплинути на фінансовий стан кожного українця.

Що ж відбувається з ринком обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів?

Завдяки обов’язковим для автовласників вимогам Закону України ”Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ринок “автоцивілки” ще якось намагається триматись на плаву.

В сегменті обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, як і на страховому ринку в цілому, протягом І півріччя 2014 року спостерігався спад валових страхових премій (надходжень), але не такий суттєвий, як на ринку в цілому, — 5,7 %.

Розглянемо основні норми законодавства, що впливають на розмір та термін здійснення відшкодування автовласнику.

Статтею 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено: “у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством*.”

Відповідно до статті 36.2 Закону, страховик, за наявності передбачених Законом документів, не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Розглянемо практику застосування законодавчих норм, страховими компаніями, в разі настання страхового випадку.

Приклад №1. Розмір відшкодування.

Для того, щоб продемонструвати практику застосування законодавчих норм та методики розрахунку, деякими страховими компаніями, самостійно проведемо розрахунок ймовірної суми страхової виплати за полісом ОСЦВА, відповідно до Методики.

Для розрахунку обрано автомобіль Honda Accord 2010 року випуску, 2,4л. двигуном, 6-ст. механічною коробкою, ринковою вартістю 270 000,0 грн., який в насідок ДТП отримав пошкодження заднього бамперу та потребує його заміни, разом з тим, автомобіль має декілька подряпин на передньому бампері та невеличку вм’ятину на передньому правому крилі, які не мають відношення до страхового випадку.

Вартість аналогічного нового автомобілю 2014 року випуску складає 442 500,0 грн.

Власник автомобіля (потерпілий) після проходження всіх необхідних експертиз, самостійно (за власний рахунок) здійснив заміну бамперу витративши при цьому 10 000,0 грн.

Відповідно до статті 29 Закону страхова компанія відшкодує витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом (з урахуванням зносу).

Оскільки автомобіль має декілька подряпин на передньому бампері та невеличку вм’ятину на передньому правому крилі (які не мають жодного відношення ні до ДТП, ні до страхового випадку) коефіцієнт фізичного зносу відповідно до Методики може застосовуватись, незважаючи на рік випуску авто.

Коефіцієнт фізичного зносу = 1 – (270 000 / 442 500) = 0,39

Розрахунковий розмір страхової виплати = 10 000*(1-0,39) = 6100,0 грн.

Таким чином, законослухняний громадянин України, який нічого не порушив, отримавши внаслідок ДТП пошкодження власного транспорту, має право на компенсацію витрат лише на 60 відсотків.

*Довідково: Знос розраховується відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395 “Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів” (далі — Методика).

Приклад №2. Термін розгляду страхової справи

На врегулювання страхової вимоги Законом відводиться 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. При цьому, до заяви додається певний перелік документів.

Фактично, деякими страховими компаніями, заява вважається прийнятою з дня надходження до страхової компанії останнього документу.

Таким чином, страхова компанія після отримання всіх необхідних документів, в тому числі довідки про обставини ДТП та рішення суду, здійснює розгляд страхової справи протягом 90 днів.

Що можна розглядати на протязі 90 днів, якщо є довідка з ДАІ, в якій описані обставини ДТП, рішення суду та акт огляду пошкодженого авто? Питання риторичне.

Але 90-денний термін розгляду дає можливість страховикам отримувати додатковий прибуток за рахунок зайвого 3-місячного періоду користування коштами громадян.

В разі відсутності у постраждалої особи власних коштів на проведення ремонту, вона позбавляється можливості користуватись власним транспортним засобом на 90 днів, компенсація за оренду авто або послуг таксі законодавством не передбачена.

Правила обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені таким чином, що покупця поліса не цікавить якість надання страхових послуг та рівень виплат, оскільки не він є їх одержувачем. Користуючись цим, деякі страхові компанії здійснюють продаж (як правило, за ціною вдвічі нижче ринкової) полісів, за якими отримати виплату постраждалій особі буде не можливо. Такий поліс забезпечує страхування ризику “бути оштрафованим працівниками ДАІ”, а не ризику нанесення шкоди третім особам.

Хто повинен захищати інтереси страхувальників?

Відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Указом Президента України Віктора Януковича від 23.11.2011 № 1070/2011 “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”, з метою запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників, створено спеціальний уповноважений орган — Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг шляхом виконання 150-ти основних завдань, закріплених в Положенні.

Нажаль, виконання Регулятором навіть основних своїх завдань назвати ефективним складно, і підстави для такого висновку наступні.

І. Захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Інформація Генерального директора МТСБУ Наталії Гудими від 11.09.2014, яскраво характеризує ефективність захисту прав споживачів в кількості понад 40 тисяч чоловік, та дії Комісії по запобіганню, припиненню порушень та застосуванню заходів впливу:

“По состоянию на конец 1 полугодия 2014 года неурегулированными осталось 40405 требований потерпевших, резерв заявленных, но не выплаченных убытков составляет более 328,9 млн. грн. Почти каждое шестое из таких требований касается дорожно-транспортных происшествий, совершенных в прошлые периоды”.

ІІ. Здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері.

За інформацією Генерального директора МТСБУ Наталії Гудими від 11.09.2014:

“Средний срок урегулирования заявлений (с даты получения страховщиком требования о возмещении причиненных убытков до даты фактической выплаты возмещения) за шесть месяцев 2014 года составлял 125 дней (за аналогичный период 2013 года — 95 дней) вместо 90 дней, установленных Законом. Только 36,4% заявлений о страховом возмещении урегулировано в срок.”

За інформацією Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України від 06.06.2014, правоохоронцями було затримано двох співробітників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за вимагання та отримання від представника однієї компаній $ 15 тис. за складання акту планової виїзної перевірки із зазначенням мінімальних порушень.

ІІІ. Здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов’язань перед страхувальниками, визначення критеріїв та нормативів ліквідності, капіталу і платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, дотримання правил надання фінансових послуг, а також інших показників і вимог, що обмежують ризики, пов’язані з проведенням операцій з фінансовими активами.

“За даними операторів страхового ринку, за 9 місяців 2014 року очікуваний обсяг невиплат потерпілим водіям складав понад 220,0 млн. грн.”

“По результатам мониторинга деятельности страховщиков-членов МТСБУ в 1 квартале 2014 года, финансовое состояние почти 33% членов МТСБУ вызвало серьезное беспокойство, в «устойчивой» группе находилось около 6% членов МТСБУ, 61% имели удовлетворительное финансовое состояние”.

Протягом 10 місяців 2014 року майже чверть страхових компаній припинили діяльність на ринку “автоцивілки”.

Регулятор, замість того, щоб основну увагу приділяти глобальним проблемам ринку страхування, проведенню ретельного аналізу їх причин та принциповому вирішенню, на жаль, основну увагу приділяє наглядовим та каральним функціям, та оцінює свою ефективність за зовсім іншими критеріями, від яких ні людям, ні державі “не холодно й не жарко”:

— проведено (закінчено) – 311 перевірок;

— складено 2028 актів про правопорушення;

— до фінансових установ застосовано 1891 захід впливу;

— застосовано 977 штрафних санкцій на загальну суму 5,35 млн. грн.;

— винесено 803 розпорядження (приписів) про усунення порушень;

— тимчасово зупинено ліцензії у 27 страхових компаній; (218 ліцензій),

— у 21 страхової компанії їх анульовано (286 ліцензій);

— у 5 страхових компаніях призначено тимчасові адміністрації.

До речі, навіть фактична сума надходжень до бюджету від Нацкомфінпослуг за 2013 рік складала трохи більше 5 мільйонів гривень, при цьому витрати на утримання апарату Регулятора протягом 2013 року склали 27 мільйонів гривень.

Понад 40 тисяч неврегульованих вимог потерпілих, вихід з ринку 16 страхових компаній через заборгованість до фондів МТСБУ, понад 200 мільйонів несплачених відшкодувань, свідчать про неефективне виконання Національною комісією функцій регулювання ринків фінансових послуг, контролю за платоспроможністю страховиків та захисту прав споживачів фінансових послуг.

“Наглядово-каральний” механізм регулювання ринків фінансових послуг, яким користується Нацкомфінпослуг, не вирішує принципових проблем на ринку, не попереджує порушення та не запобігає передумовам їх виникнення.

Численні планові та позапланові перевірки майже не мають економічного ефекту для держави та споживачів, а лише створюють корупційні ризики взаємовідносин між перевіряючими та об’єктами перевірок, а їх низька результативність викликає великий сумнів, щодо об’єктивності та доцільності таких перевірок.

Навіть суто голим економічним результатом діяльності Комісії у 22 мільйона гривень зі знаком «-», неможливо пояснити доцільність її утримання за рахунок коштів платників податків.

Передача функцій Нацкомфінпослуг до Національного банку України, передбачена проектом концепції реформування банківської системи України: “Перевод кредитных союзов, кредитных бюро и ломбардов под надзор НБУ должен состояться до конца 2014 года, страховых компаний — до середины 2015 года”.